Зовнішнє застосування мінеральних вод
У комплексному санаторно-курортному лікуванні захворювань органів травлення поряд з вживанням мінеральної води всередину широко застосовують гідропроцедури, в тому числі й вуглекислі ванни.
Дія мінеральних вод при зовнішньому застосуванні дуже складна і викликає багато різних реакцій з боку нервової, серцево-судинної та інших систем і функцій організму.
Це зумовлено впливом усіх властивостей мінеральної ванни: температури, хімічного складу, гідростатичного тиску, а також тривалістю перебування хворого у ванні (А. В. Александров, І. А. Валединський, А. А. Лозинський).
Одним з основних факторів зовнішнього застосування мінеральних ванн є хімічна дія води, зумовлена концентрацією солей і наявністю вуглекислого газу.
Від мінералізації і вмісту вуглекислого газу залежить дія ванни на організм через шкірні рецептори.
Другим важливим фактором, що значно впливає на характер фізіологічних реакцій, які розвиваються в організмі під впливом вуглекислих ванн, є гідростатичний тиск. Величина його залежить від рівня води у ванні.
Велике значення при користуванні мінеральними ваннами мас температура води. Теплі, гарячі і холодні ванни по-різному діють на організм.
Таким чином, зміною температури води у ванні можна добитись відповідної реакції організму.
